Вибори під час війни: чому заява Федорова лякає істориків

Колишній міністр оборони Михайло Федоров, який втратив посаду, зробив гучну заяву про необхідність виборів. Його позиція викликала тривогу в тих, хто пам'ятає історію України початку XX століття.

Журналістка нагадує, що спроба провести вибори у 1917–1921 роках завершилася трагічно. Тоді через більшовицьке вторгнення голосування відбулося лише в кількох регіонах — на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Катеринославщині, Волині та Поділлі. Влада не змогла стати суб'єктною, і її знесли окупанти. Наслідком стали 80 років радянської влади, Голодомор, знищення культури та мільйони загиблих.

Сьогодні ситуація не менш складна. В Україні близько п'яти мільйонів переселенців, у шести областях тривають активні бойові дії. Постає питання: як забезпечити прозоре голосування, яке визнає світ? Інтернет покриває не всю територію, багато людей не користуються смартфонами. Якщо їхні голоси не врахують, про яку демократію можна говорити?

В Офісі Президента відповіли, що не проти виборів, але сумніваються, що вони можливі під ракетними атаками. Федоров стверджує, що Росія диктує Україні, коли проводити вибори. Однак саме російський президент уже назвав українського нелегітимним, натякаючи на необхідність голосування. Тож виникає логічне запитання: хто насправді визначає цей порядок денний?

Історія вчить, що вибори в умовах війни можуть стати інструментом дестабілізації. Перш ніж вимагати голосування, варто забезпечити безпеку громадян і легітимність процесу. Інакше ризикуємо повторити помилки минулого.