60 років Адаму Сендлеру: 5 культових комедій, які варто переглянути

Цього року відомому комедійному актору виповнюється 60 років. Саме час переглянути його старі фільми, які стали класикою жанру. Хоча деякі жарти з 90-х можуть здатися застарілими, вони є частиною історії кінематографа.

Однією з перших знакових робіт Сендлера є стрічка «Біллі Медісон» (1995). Це історія про дорослого хлопця, який веде безтурботне життя і не хоче дорослішати. Щоб успадкувати готельний бізнес батька, йому доводиться за 24 тижні пройти всю шкільну програму. Критики свого часу не оцінили цю комедію, але з роками вона стала культовою серед шанувальників актора. Наразі рейтинг фільму на Rotten Tomatoes становить 40% від критиків та 79% від глядачів.

Наступного року вийшов «Щасливчик Гілмор» (1996), який вважається однією з найулюбленіших комедій Сендлера. Головний герой мріє стати хокеїстом, але раптово виявляє хист до гольфу. Коли його бабусі загрожує втрата будинку, він вирішує взяти участь у турнірі, щоб врятувати її. Ця стрічка отримала 66% позитивних рецензій від критиків та 85% від глядачів на Rotten Tomatoes.

У 1998 році Сендлер здивував усіх романтичною роллю у фільмі «Співак на весіллі». Його герой Роббі заробляє на життя виступами на весіллях, хоча сам нещодавно пережив розрив з нареченою. Він знайомиться з офіціанткою Джулією у виконанні Дрю Беррімор, яка теж готується до одруження, але з іншим. Ця картина отримала 72% позитивних відгуків критиків і 80% від глядачів.

«Великий татко» (1999) — це історія про 32-річного Сонні, який уникає будь-якої відповідальності. Після розриву з дівчиною він вирішує довести, що подорослішав, і несподівано усиновлює п'ятирічного хлопчика. Фільм намагається бути не лише смішним, а й зворушливим. Критики зустріли його прохолодно (39% на Rotten Tomatoes), але глядачі оцінили значно вище — 74%.

А у 2000 році вийшов «Ніккі, диявол-молодший», де Сендлер остаточно відпустив гальма. За сюжетом, двоє синів диявола тікають із пекла на Землю, і лише третьому — добродушному Ніккі — доведеться їх повернути. Ідея фільму цікава, але критики вирішили, що жартів недостатньо, тому рейтинг на Rotten Tomatoes становить лише 21%.

Ці фільми — справжня ностальгічна подорож у 90-ті, яка нагадає, за що ми полюбили творчість Адама Сендлера.